🕯️ПОМ’ЯНЕМО
26 березня минає два роки, які раптово пішов у Вічність наш дорогий любий чоловік, батько, дідусь
😢ЗАБЛУДНЯК Віталій Вікторович
(24.03.1966 пр. – 26.03.2024 р.).
Втрата тебе – це не одна подія і не один день, який можна просто пережити. Це кожен наш ранок, коли світ прокидається, а ми знову вчимося жити без тебе… Це тиша, яка тепер має твій голос… Це порожнеча, яку нічим не закрити…
🥀Кажуть, час лікує, але горе не знає годинника. Два роки минуло, а перед очима – той страшний ранок, коли зателефонували і сповістили про твою смерть…
У спогадах спливають лише щасливі моменти нашого життя, все інше вже немає ніякого значення… Просто іноді стає сумно, що були періоди непорозумінь, коли стільки слів залишилося на губах… І вже після смерті уві сні ти багато разів намагався мені сказати все, що не сказав за життя. До деяких твоїх порад я прислухалась, а дещо не можу виконати через об’єктивні причини, але намагатимусь…
💔Наше серце продовжує тримати тебе за руку. Ти не зник – ти просто перейшов у нашу пам’ять. Ти й далі поруч з нами. Ми просто почали спілкуватися інакше. Бо любов не вмирає. Вона залишається тут, з нами. Назавжди.
🙏Просимо усіх, хто знав і пам’ятає Віталика, згадати його добрим словом і тихою молитвою.
🥀Вічно сумуючі твої рідні і близькі
